Термографія
Термографія – це метод функціональної діагностики, основою якого є реєстрація інфрачервоного випромінювання людського тіла, що ґрунтується на виявленні термоасиметрії суміжних ділянок тіла.
Метод нешкідливий, оскільки організм не піддається ні опроміненню, ні жодному пошкодженню.
Можливість виявлення захворювання за допомогою термограм базується на тому, що різні патологічні стани впливають на розподіл та інтенсивність теплового (інфрачервоного) випромінювання. За допомогою методу термографії можна здійснювати топічну діагностику пухлинних вогнищ, проводити диференціальну діагностику доброякісних і злоякісних новоутворень, прогнозувати перебіг захворювання.
Цей метод найчастіше застосовується для діагностики пухлин молочної залози, шкіри, м’яких тканин. Фізіологічною основою термографії є збільшення інтенсивності інфрачервоного випромінювання над патологічним вогнищем у зв’язку з посиленням його кровопостачання і метаболічних процесів, або зменшення його інтенсивності в ділянках зі зменшеним регіонарним кровопостачанням і супутніми змінами в навколишніх тканинах.
Термографія реєструє не структури, а фізичні процеси, що протікають в організмі. Тому з її допомогою вдається виявити процес новоутворення на початковій стадії, коли фізичне тіло пухлини має вкрай малі розміри. Відомо, що температура поверхні тіла в нормі забезпечує характерну термографічну картину. Найнижчу температуру мають дистальні відділи кінцівок, кінчик носа, вушні раковини. Найвища температура у ділянці губ, щік, шиї, у пахвах. Для інших ділянок тіла характерна температура більш середня та стала.
Добові коливання температури шкіри можуть досягати 0,3-0,4 °С. Варто зауважити, що термоасиметрія не завжди є безумовною ознакою патології. Існує фізіологічна термоасиметрія, коли перепади температури незначні й відрізняються від патологічної. Однак прийнято вважати, що фізіологічна температурна відмінність між симетричними зонами не перевищує 0,2-0,4 °С.
На зображеннях чітко видно ділянки варикозних вен за рахунок збільшеного кровонаповнення, лімфаденопатія – за рахунок локально запальних та застійних явищах у лімфатичних вузлах.
